ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ОЧІКУВАНІ  РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 

1.1. Режим роботи ЗДО на 2024/2025 н.р.

1.2. Розклад занять

1.3. Перелік чинних освітніх програм, за якими організовується освітній  процес у групах ЗДО

1.4. Розподіл навчального навантаження

1.5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

 

РОЗДІЛ ІІ. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ НАПРЯМІВ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

 

2.1. Методичні рекомендації щодо форми, змісту та особливостей планування освітньої роботи вихователів та педагогів-спеціалістів.

 

РОЗДІЛ ІІІ. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ​

 

​3.1. Методичні рекомендації щодо планування у ЗДО

 

РОЗДІЛ   ІV. ОПИС   ТА    ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ  ОСВІТИ

  

4.1. Інструменти моніторингу динаміки розвитку дітей усіх вікових груп

​

ВСТУП

Мета освітньої програми – реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 2 до 6-7 років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі; створення у закладі інтегрованої освіти.

Завдання освітньої програми:

• забезпечення якісної організації освітнього процесу в ЗДО; оновлення змісту дошкільної освіти;

• створення умов, комфортних для розвитку пізнавальних і психічних  процесів дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі; збагачення розвивального предметно-ігрового середовища відповідно до інтересів та потреб дошкільників;

• забезпечення реалізації можливостей і творчих здібностей кожної дитини;

• удосконалення освітнього процесу шляхом упровадження інноваційних технологій, сучасних методів і засобів навчання дошкільників;

• удосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками; турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток  кожної дитини;

• максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;

• забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою, що виключає розумові та фізичні перевантаження у змісті освіти дітей дошкільного віку;

• організація психолого-педагогічної підтримки дітей у відповідності з їх віковими та індивідуальними особливостями і здібностями, розвиток здібностей і творчого потенціалу кожної дитини як суб’єкта відносин з самим собою, іншими дітьми, дорослими та світом;

• забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку дітей, охорони і зміцнення їх здоров’я;

• удосконалення корекційно-розвивальної роботи, що забезпечує своєчасну психолого-педагогічну допомогу в освоєнні змісту навчання і корекцію вад дітей з ООП в умовах ЗДО;

• сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6 років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у НУШ;

• підвищення професійної майстерності педагогічних працівників.

 

Запорукою успішної реалізації завдань освітньої програми є наступне:

• створення педагогічно доцільного безпечного розвивального середовища для забезпечення життєтворчого простору дитини;

• вибір ефективних методів (традиційних та інтерактивних) і прийомів відповідно до рівнів розвитку вихованців, дозування навантаження, постійне нарощування складності завдань;

• добір ефективних форм організації діяльності дошкільників.

Структура освітньої програми – визначення освітніх напрямів відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (2021); визначення загального обсягу навантаження на кожний вік дитини: ранній вік (третій рік життя), молодший дошкільний вік (четвертий рік життя), середній дошкільний вік (п’ятий рік життя), старший дошкільний вік (шостий рік життя); кожний освітній напрям програми завершується показниками компетентності.

              Очікувані результати освітньої роботи

Для дошкільників. Очікування суспільства сьогодні насамперед пов’язані з вихованням життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої особистості. Оскільки «компетентний» означає «досві­дчений», освітня програма закладу дошкільної освіти (ясла-садок) орієнтує педагогічний колектив та батьків вихованців на:

• розвиток у дитини особистісного досвіду у чотирьох основних сферах життєдіяльності: власному Я, природному, предметному, соціальному просторах;

• закладання основ компетентності дитини: формування цілісної картини світу як життєвого орієнтира, розширення та поглиблення досвіду, завдяки якому дитина розв’язує проблеми, виявляє гнучкість, мислить креативно, досягає успіху в різних видах діяльності, проявляє базові якості особистості;

• формування  готовності дитини до реалій сьогодення та подальших шкільних навантажень у НУШ.

 

Для педагогічних працівників.  Для створення умов активного розвитку, навчання і виховання дошкільників необхідно забезпечити кожній дитині статус суб’єкта рівноправної взаємодії з іншими дітьми та вихователем у процесі різних видів діяльності; найбільш вдалою є особистісно орієнтована модель у взаєминах «педагог - дитина».  Освітня програма закладу дошкільної освіти (ясла-садок) орієнтує педагогічний колектив на:

• активне впровадження особистісно орієнтованої моделі організації освітньої діяльності з дошкільниками та педагогічного партнерства у взаєминах «педагог-дитина»; відхід від авторитарно-маніпулятивного спілкування з дитиною, яке може викликати у неї емоційну напруженість, страх, невпевненість, призвести до послаблення уваги, пам’яті, працездатності, спровокувати порушення соціальної поведінки;

• впровадження інтегрованого підходу до організації освітньої діяльності з дошкільниками: доцільного поєднання та взаємопроникнення змісту різних освітніх ліній на інтегрованих заняттях; формування пізнавального та практичного досвіду дитини у різних видах діяльності; використання інтерактивних методів навчання та міжособистісної взаємодії педагога і дитини, дітей між собою;

• оновлення, урізноманітнення форм, методів, технологій навчання та виховання дошкільників, забезпечення індивідуально-диференційованого підходу до кожного вихованця;

• підвищення кваліфікації, професійної майстерності педагогічних працівників в умовах модернізаційних змін у дошкільній освіті; сформованість гуманістичних цінностей педагогів, особистісної зрілості, високого рівня освіченості, практичну вмілість створювати розвивальне освітнє середовище (в т.ч. інклюзивне), будувати партнерські взаємовідносини з вихованцями та батьками.

 

Для батьків. Сім’я є природним середовищем для фізичного, психічного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Участь батьків у формуванні життєвої компетентності дитини, залучення їх до освітнього процесу в ЗДО утверджує позиції про те, що кожен з батьків є відповідальним за дошкільну освіту дитини, збереження її життя, зміцнення здоров’я і усвідомленого ставлення до здорового способу життя.

Освітня програма ЗДО спрямовує батьків на:

• збільшення ролі партнерської взаємодії з педагогічними працівниками ЗДО у розвитку, навчанні та вихованні дитини; 

• формування високого рівня психологічної культури, психолого-педагогічного просвітництва;

• посилення відповідальності за рівень розвитку дитини, формування її життєвої компетентності та готовності продовжити навчання в НУШ.

 

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 

1.  Режим роботи ЗДО на 2024/2025 навчальний рік

1.2. Розклад занять

РОЗПОДІЛ ОРГАНІЗОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ 

2024 – 2025 Н.Р.

 

 

Перша молодша група

Друга молодша група

Середня група

Старша група

   Дні тижня

Букатка-Лакатош Тетяна Володимирівна

Легеза Мар’яна Іванівна

Бардзак Віталія Михайлівна

Басюк Людмила Вікторівна

 

Спічкова Надія Андріївна

Клоцбах Тетяна Миколаївна

 

 

Базюк Олександра Юріївна

Сивак Мар'яна Василівна

Понеділок

1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

2. Фізкультура

 

1. Ознайомлення із соціумом/ з природним довкіллям

2. Малювання

Піший перехід

1. Ознайомлення з природним довкіллям
2. Музична діяльність

3. Художня література

 

 

1. Ознайомлення із соціумом

(Народознавство, соціально-моральний розвиток)

2. Малювання

3. Музична діяльність

Ігрова діяльність

Гурток з англійської мови – 16.30

Конструкторсько-будівельні ігри

Гурток з англійської мови – 16.00

СХД/ театралізована діяльність

Гурток з англійської мови – 15.35

СХД/ театралізована діяльність

Вівторок

1. Сенсорно-пізнавальна діяльність

2. Музична діяльність

1. Фізкультура

2. Художня література

 

1. ФЕМУ (сенсорно-пізнавальна діяльність)

2. Фізкультура

 

 

 

1. ФЕМУ (сенсорно-пізнавальна діяльність)

2. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

3. Фізкультура

СХД

Музичні розваги

2,4 тижд./ театралізована діяльність

Музичні розваги

1,3 тижд./театралізована діяльність

 

Пошуково-дослідницька діяльність

Музичні розваги

1,3 тижд./театралізована діяльність

 

Середа

1. Художня література

2. Малювання

 

1. ФЕМУ (сенсорно-пізнавальна діяльність)

2. Музична діяльність

 

Піший перехід

1. Музична діяльність

2. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

Піший перехід

1. Грамота

2. Письмо

3. Художня література

 

Піший перехід

Фізкультурні

розваги  1,3 тижд.

 

Фізкультурні

розваги  1,3 тижд.

Фізкультурні

розваги  2,4 тижд.

Фізкультурні

розваги  2,4 тижд.

Четвер

1. Аплікація/ ліплення

2. Фізкультура

 

1. Фізкультура

2. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

1. Ознайомлення із соціумом

2. Малювання

 

1. ФЕМУ (сенсорно-пізнавальна діяльність)

2. Ліплення

3. Музична діяльність

Конструкторсько-будівельні ігри

Трудова діяльність

Трудова діяльність

Трудова діяльність

П’ятниця

1. Ознайомлення із соціумом/ з природним довкіллям

2. Музична діяльність

1. Музична діяльність

2. Аплікація/ ліплення

1. Аплікація/ ліплення

2. Фізкультура

 

1. Ознайомлення з природним довкіллям

2. Аплікація/ конструювання

3. Фізкультура

ОБЖД/Валеологія

 

ОБЖД/Валеологія

 

ОБЖД/Валеологія

ОБЖД/Валеологія

Заняття з музики проводить  музкерівник Катеринчук М.Ф.

Заняття з фізкультури проводить фізінструктор Більце Ю.І.

День здоров’я – остання п’ятниця місяця – заняття з валеології та ОБЖД.

       Розподіл занять на тиждень проводиться відповідно до Наказу МОН № 446 від 20.04.15 року       «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у          дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності».

       Тривалість одного заняття:

       у групі раннього віку – 10 хвилин;

       у групі молодшого дошкільного віку - 15 хвилин;

       у групі середнього дошкільного віку – 20 хвилин;

       у групі старшого дошкільного віку – 25 хвилин.

     Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин (під час адаптивного карантина тривалість всіх занять зменшена на 10 хвилин, окрім груп раннього віку).

            Тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп — 15 хвилин, середніх — 20 хвилин, старших — 25 хвилин. Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань.

 

1.3.Перелік чинних освітніх програм, за якими організовується освітній процес у групах ЗДО

Освітній    процес     у     закладі     дошкільної     освіти   №40 здійснюється відповідно до програмно-методичного забезпечення та є єдиним комплексом освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів набуття компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, чинними освітніми комплексними та парціальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.

Відповідно до рішення педагогічної ради ЗДО №40 (протокол №1 «23» серпня 2024 року) освітній процес здійснюється за програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України та парціальними програмами.

Зміст інваріантної складової Базового компонента дошкільної освіти забезпечується через Програму розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

Також використовуються парціальні програми:

• Програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку «Про себе треба знати, про себе треба дбати». Лохвицька Л.В., Тернопіль, Мандрівець, 2014

• Україна – моя батьківщина. Парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку. За наук. ред. Рейпольської О.Д., авт. Каплуновська О.М., Кичата І.І., Палець Ю.М., Тернопіль «Мандрівець», 2022

- Назаняттяхз фізичногорозвиткуреалізуєтьсяпрограма: Казкова фізкультура. Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку» (Єфименко М.М.)

 

Освітня лінія

Зміст освітнього процесу

Особистість дитини

Передбачає:

- формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності;

- виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

Дитина в соціумі

Передбачає:

-формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства

Дитина у природному довкіллі

​

Передбачає:

Містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин;готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористування.

 Мовлення дитини

Передбачає:

-засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.

Дитина в світі культури

Передбачає:

- формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

Гра дитини

Передбачає:

-розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

Передбачає:

- сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

​

Фізичний розвиток дітей здійснюється під час:

- ранкової гімнастики;

- гімнастики пробудження;

- занять фізичною культурою;

- рухливих ігор та ігор спортивного характеру;

- загартування;

- фізкультурних хвилинок під час занять;

- фізкультурних пауз між заняттями;

- фізкультурних комплексів під час денної прогулянки (пішохідний перехід);

- оздоровчих заходів з використанням арт-терапевтичних технологій.

    Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з дворічного віку.

Тривалість занять для дітей наступна:

- у віці від 2 до 3 років – 15 хвилин;

- від 3 до 4 років – до 20 хвилин;

- від 4 до 5 років – 20-25 хвилин;

- від 5 до 6 (7) років – 25-30 хвилин

    Зміст освітнього процесу в закладі у 2020-2021 навчальному році спрямований на формування та розвиток компетентностей вихованців відповідно до освітніх ліній Базового компонента. Базовий компонент визначає зміст і структуру дошкільної освіти за його інваріантною і варіативною складовими. Інваріантна складова змісту дошкільної освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти. З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої (психічної) та зовнішньої (Всесвіт) картини світу, змістом Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів (механізмів) розвитку (саморозвитку), набуття знань, умінь і навичок дитини.

   Інваріантну частину змісту дошкільної освіти систематизовано за освітніми лініями «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»,«Мовлення дитини», що забезпечує неперервність змісту освітніх ліній дошкільної та початкової ланок. Виключення з інваріантної частини будь-якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

​

 

1.  Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Очікуваними результатами навчання здобувачів освіти є набуття компетентностей визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, комплексними та парціальними програмами, зазначеними у даній освітній програмі.

 

РОЗДІЛ ІІ

ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ НАПРЯМІВ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

1. Методичні рекомендації щодо форми, змісту та особливостей ведення планів освітньої роботи вихователів та спеціалістів

Дотримання змісту, взаємозв’язку та логічної послідовності реалізації освітніх напрямів БКДО забезпечується та відображається у блочно-тематичному плануванні освітнього процесу.

Перспективне планування визначає завдання і зміст роботи, методи і форми освітнього процесу на тривалий відрізок часу (місяць). Основою планування є програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля». Робота педагогічних працівників регламентується календарним планом, який є основним для вихователя, і складається на 1 тиждень.

Педагогам надається право при плануванні проявляти творчість, ініціативу, враховуючи сучасні вимоги до розвитку дітей дошкільного віку. Принципами календарного планування є: послідовність у викладенні матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітність видів діяльності тощо.

У першій половині дня не варто перевантажувати дітей організованими формами діяльності (заняттями), а рівномірно розподіляти види активності за освітніми напрямами протягом дня.

План передбачає види дитячої діяльності, як організованої педагогом так і самостійної (продуктивну працю, художню діяльність, гру, спілкування та ін.); індивідуальну роботу з дітьми (новачками, тими хто часто хворіє, має різні проблеми тощо).

Основні структурні компоненти перспективного планування освітньої роботи на місяць

План роботи (перспективний, календарний) є обов'язковою документацією педагогічних працівників. Календарному плануванню освітньої роботи з дошкільниками завжди передує перспективне планування на кожен місяць, який формуємо відповідно таких структурних компонентів:

• Тематика інтегрованих освітніх блоків на місяць (рік).

• По 2 комплекси ранкової гімнастики та гімнастики пробудження після сну.

• Загартовувальні процедури (із зазначенням назв усіх процедур і норм (перебігу) загартування).

• Перспективне планування освітньої роботи, спрямованої на розгортання сюжетно-рольової  гри (до 2-3-х ігор на місяць).

• Перспективне планування організованої навчально-пізнавальної діяльності на місяць (сітка занять із зазначенням теми та програмових завдань).

• Циклограма рухливих ігор+ завдання, яку зручно складати  у таблиці (потижнево).

• Циклограма дидактичних ігор + завдання (потижнево).

• Циклограма трудової діяльності + завдання – потижнево (див. табличку).

• Свята, розваги, тематичні тижні (здоров'я, фізкультури, знань з безпеки життєдіяльності, екології, мистецтва тощо) (форма роботи, тема, дата проведення).

• Піші переходи (потижнево).

• Робота з батьками (форма роботи, тема, дата проведення).

• Усна народна творчість (добірка програмових творів на місяць).

• Тощо.

 

Планування освітньої роботи з дітьми складається за режимними моментами з урахуванням освітніх напрямів.

Вихователь має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі і форми планування. Обов’язкова умова під час плануванні освітньої роботи з дітьми – участь обох вихователів вікової групи.

Робота музичного керівника, інструктора з фізкультури, практичного психолога, керівника гуртка планується окремо для кожної вікової групи. Ці плани узгоджуються з планами роботи вихователів.

РОЗДІЛ ІІІ

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

3.1. Методичні рекомендації щодо планування у ЗДО

Навчальний рік у ЗДО №40 розпочинається 1 вересня 2024 року і закінчується 31 травня 2025 року, літній період (під час якого освітня робота здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України) – з 1 червня по 31 серпня 2025 року.

Освітній процес будується на відповідному програмно-методичному забезпеченні та представляє єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, чинними освітніми програмами та парціальними, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.

Форма організації освітнього процесу – очна. Форма організації освітнього процесу може змінюватися (визначається педагогічною радою) та залежить від безпекової ситуації в місті.

Організоване   навчання   у   формі    занять   проводиться,                                    починаючи     з            3-го       року життя. Тривалість занять становить:

• у І молодшій групі – не більше 10 хвилин;

• у ІІ молодшій групі – не більше 15 хвилин;

• у середній групі – 20 хвилин;

• у старшій групі – 25 хвилин.

Тривалість інтегрованих занять становить:

• у ІІ молодшій групі – 20 хвилин;

• у середній групі – 30 хвилин;

• у старшій групі – 40 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями становить не менш 5 хвилин. Тривалість проведення гурткової роботи – 15-25 хвилин залежно від віку дітей.

З метою досягнення очікуваних результатів навчання (набуття компетентностей) у 2023/2023 навчальному році педагогами закладу будуть проводитися різні форми організації освітнього процесу, у тому числі заняття різних типів. Для якісної організації освітнього процесу проводяться такі типи занять:

• фронтальні (з усіма дітьми групи);

• групові (10-12 дітей);

• індивідуальні (1-4 дитини). види заняття:

• інтегровані;

• комплексні;

• тематичні;

• комбіновані;

• домінантні.

Інтеграція сприяє значному скороченню організованих форм організованої діяльності (занять) та істотно знижує навчальне навантаження на дітей.

Рівномірно розподіляються види активності за основними видами діяльності протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей. Окрім занять, проводяться інші форми спеціально організованої освітньої діяльності:

 

• ігри (дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі, театралізовані, ігри з піском та водою та ін.);

• спостереження;

• пошуково-дослідницька діяльність;

• екскурсії;

• театралізована діяльність;

• колективна праця, художня праця, господарсько-побутова діяльність тощо.

Фізичне виховання дітей передбачає проведення ранкової гімнастики, гімнастики пробудження, занять з фізичного розвитку в приміщенні та на повітрі, рухливих ігор та ігор спортивного характеру, загартування, фізкультурних хвилинок під час занять, фізкультурних пауз між заняттями, пішохідних переходів, оздоровчих заходів та ін. Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з раннього віку.

З метою реалізації варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти у ЗДО проводиться гурткова робота за інтересами дітей та опитуванням батьків. Її мета: задовольняти потреби й зацікавленості дитини до певного виду діяльності, розвивати її природні, загальні та спеціальні здібності; активізувати дитячу творчість, своєчасно виявляти обдарованість.

Вищезазначені форми організації освітнього процесу ЗДО реалізуються в рамках:

• плану роботи ЗДО № 40 на 2024-2025 н.р.;

• режиму роботи ЗДО №40

• Робота з батьками або особами, які їх замінюють і дітьми (віком від 3 до 6(7) років) проводиться підгрупами та індивідуально за планом роботи педагогів.

 

РОЗДІЛ ІV

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 

4.1. Завдання моніторингового дослідження

Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти у закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей. (ЗУ «Про освіту», ст. 48)

Моніторинг – це комплекс заходів зі спостереження, які забезпечують системний  довготривалий контроль за станом та тенденціями розвитку кожної дитини. Він є необхідною складовою освітньої діяльності педагога. Завдяки моніторингу педагог може з’ясувати, чи у правильному напрямі він здійснює освітній процес, і вчасно внести потрібні корективи.

Головною метою моніторингу є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ЗДО, отримати оперативну інформацію про реальний стан та тенденції змін об'єкта діагностування для корекції педагогічного процесу.

Завдання моніторингового дослідження

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти та отримати об’єктивну інформацію.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та освітньої програми ЗДО.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності прикінцевій меті – вимогам Державних стандартів дошкільної освіти.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми ЗДО.

5. Надати рекомендації педагогам і батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

 

4.2. Інструменти моніторингу динаміки розвитку дітей усіх вікових груп

Моніторинг здійснюється на основі вимог Базового компонента дошкільної освіти України, освітніх програм і плану ЗДО. З метою виявлення динаміки, тенденцій і закономірностей та прогнозування подальшого розвитку дитини дошкільного віку у ЗДО №40 у січнні проводиться моніторинг (для виявлення напряму і корекції освітньої роботи з дітьми, медико-соціального, психолого-педагогічного); у квітні-травні – підсумковий моніторинг (підбиття підсумків життєдіяльності дошкільників за тривалий період, визначення рівня досягнень дітей та виконання освітніх програм, перегляд підсумкових занять).

Матеріали щодо організації і проведення моніторингу досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти, показники досягнень дітей, діагностичний інструментарій, методику обстеження, характеристику рівнів засвоєння програмових вимог використано відповідно до методичного посібника «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти: методичний посібник» (за загальною редакцією Т. В. Киричук, О. М. Кулик, Н. М. Шаповал. – Тернопіль: Мандрівець, 2021р.).

Також в ЗДО функціонує внутрішня система оцінювання якості освітньої діяльності та відбувається постійне вивчення процесів життєдіяльності (відповідно до плану роботи).

З метою проведення цілеспрямованого і повного педагогічного обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно БКДО оцінюємо досягнення дітей кожної вікової групи за показниками (критеріями) всіх семи освітніх напрямів. Для кожної вікової групи ці критерії свої, і добираються вони з усіх розділів освітньої програми, узгоджуючись з освітніми напрямами БКДО, оскільки розвиток дитини – це цілісний процес, який відбувається в усіх освітніх напрямах, і він не може розглядатися ізольовано від жодного з них. Дуже важливо отримувати інформацію про розвиток дитини також і від батьків та враховувати її при виведенні результатів педагогічної діагностики.

Найпоширеніші методи педагогічної діагностики в ЗДО:

• контрольні та підсумкові заняття;

• міні-заняття з окремими дітьми;

• спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані);

• бесіда з дітьми (як допоміжний метод);

• метод доручень(як один із видів природного експерименту);

• вивчення продуктів праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо);

• контрольні зрізи рівнів знань та умінь дітей з різних розділів програми  (нульові зрізи – у вересні, контрольні зрізи – у грудні-січні, підсумкові зрізи – у квітні-травні);

• дидактичні ігри та вправи;

• розвивальні ігри;

• вивчення листків здоров'я кожної дитини;

• анкетування (опитування) батьків;

• тощо.

Практика показує, що у роботі вихователів  контрольні та підсумкові заняття займають чільне місце, оскільки одночасно можна перевірити рівень виконання освітньої програми з конкретного розділу чи освітнього напряму більшої частини дітей. Проте на такому занятті має бути присутній для фіксації показників і ведення протоколу педагогічної діагностики директор, вихователь-методист, практичний психолог чи інша доросла особа. Фіксування результатів педагогічної діагностики може проводитися одночасно двома-трьома особами (вихователь, директор, методист, психолог, батьки, студенти-практиканти тощо); їх записи зіставляються, на їх основі складається протокол обстеження (окремо по кожній дитині або у зведеній таблиці).

Вихователі у якості ведучого методу використовують спостереження за дітьми у різних видах діяльності. Цей метод ефективний для оцінки динаміки розвитку дітей, для збору первинної інформації, для перевірки фактів і відомостей, отриманих за допомогою інших методів діагностики. Проте спостереження рідко використовується як єдиний метод дослідження. Для об'єктивності відомостей і постановки «педагогічного діагнозу» проводиться комплексна діагностика за допомогою декількох методів.

Педагогічна діагностика - це основа для здійснення педагогічного моніторингу, який є безперервним, науково обґрунтованим, прогностичним і служить для ефективного розвитку педагогічного процесу. В якості результатів навчання, в дошкільному закладі проводиться також вивчення продуктів праці дошкільнят. Цей метод дозволяє визначити сформованість умінь дітей, а також деякі особистісні характеристики, необхідні для якісного засвоєння знань: відповідальність, стомлюваність, акуратність, креативність та інші.

Вивчення листків здоров’я дитини дозволяє досліднику скласти більш цілісну картину можливостей дошкільника і знайти причини виявлення проблем у вихованні та навчанні. Медична картка містить відомості про здоров'я, про темп розвитку дитини, про вроджені і набуті захворювання, про адаптаційні можливості вихованця. Відомості про батьків та місце проживання дітей допомагають краще зрозуміти умови виховання, оцінити достатність педагогічних ресурсів в сім'ї.

Педагогічна діагностика - це не стільки вивчення дітей, їх особистісних особливостей, скільки можливостей і ресурси системи виховання, педагогічного процесу, організованого в дошкільному закладі і в родині вихованця. Тому при проведенні діагностичної бесіди з дитиною за результатами пройденого програмного матеріалу можна зробити висновок про ефективність методів викладання, про компетентність педагога, про достатність педагогічного впливу і якості організації умов і форм процесу пізнання.

  Результати діагностики використовуються для активного розвитку всіх учасників педагогічного процесу, для правильного підбору методів і засобів виховання, для надання своєчасної допомоги при виявленні проблем чи труднощів у роботі з дітьми.

Отже, педагогічна діагностика як самостійна галузь педагогічної діяльності вихователя:

• дозволяє об’єктивно оцінити характер і особливості виховного процесу, як процесу взаємодії і взаємозмінювання вихователя і вихованця;

• з допомогою педагогічної діагностики визначається «зона найближчого розвитку» особистості дитини;

• діагностика пов’язана з визначенням шляхів досягнення освітньої мети;

• діагностика розгорнута в часі і прослідковує виховний процес, як перехід з однієї виховної ситуації в іншу, виділяючи при цьому цикли реалізації освітніх мети і завдань;

• діагностика в виховних технологіях виступає, як індикатор і як метод виховання.

В ході педагогічної діагностики складається аналітична таблиця показників (критеріїв), оцінювання яких проводиться відповідними балами. Критерії оцінювання компетентності дошкільника мають бути не формальними – не кількісними (виконав, запам'ятав, зробив, повторив, відобразив тощо), а якісними (як саме виконав - самостійно, раціонально, старанно, творчо, точно чи за допомогою інших, шляхом простих маніпуляцій, похапцем тощо).

 

 

4.3. Основні критерії визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку та її готовності до навчання у НУШ

Дошкільна освіта є стартовою платформою особистісного розвитку дитини. Наступність та перспективи розвитку дитини в ЗДО та у початковій школі забезпечується завдяки:

• використанню форм та методів освітньої роботи, які відповідають віку дітей;

• визначенню спільних для дошкільної та початкової освіти принципів, методичних підходів, адекватних віку дітей провідних видів діяльності;

• послідовному збагаченню результатів освіти, які висвітлено у формуванні компетентностей дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.

 

Компетентності, що сформовані у дошкільників у різних видах діяльності за освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі мистецтва», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», «Гра дитини» - створюють базу для збагачення та поглиблення змісту освіти на наступних рівнях освіти – у початковій та середній школі. Всі освітні напрями (зміст дошкільної освіти) мають продовження у початковій школі через освітні галузі: мовно-літературну, математичну, природничу, технологічну, інформаційно-цифрову, соціальну, здоров’язбережувальну, громадянську та історичну, мистецьку, фізкультурну та ін.

У таблиці подано основні критерії визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку та її готовності до навчання у НУШ, на які орієнтуються педагогічні працівники ЗДО та батьки вихованців на кінець навчального року:

Підсумок

​

Основні показники, що характеризують найістотніші сторони розвитку дитини напередодні її вступу до НУШ

 

Готовність дитини до школи та подальших шкільних навантажень – це досягнення нею психофізіологічного, інтелектуального та особистісного розвитку, які засвідчують її здатність бути активним суб’єктом шкільного життя взагалі та навчальної діяльності зокрема. Основними показниками, що характеризують найістотніші сторони розвитку дитини напередодні її вступу до НУШ є:

• сформовані основні фізичні якості, рухові уміння, культурно-гігієнічні, оздоровчі навички та навички безпеки життєдіяльності; здорова, не має хронічних хвороб;

• працездатна, утомлюється лише  після чималого навантаження;

• сформований позитивний образ «Я», створена база особистісної культури дитини;

• сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, працелюбність, людяність, допитливість, ініціативність, справедливість, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самовладання, самоставлення, самооцінка, гідність, креативність.

• сформовані навички соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим; утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;

• сформований інтерес та вміння розуміти інших, бажання долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, вміння оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей, узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства;

• сформовані уявлення про природу планети Земля та Всесвіт;

• розвинута емоційно-ціннісна відповідальність екологічного ставлення до природного довкілля, сформовані навички дотримання правил природокористування;

• сформована готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою;

• сформоване почуття краси в її різних проявах, ціннісне ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва;

• розвинуті творчі здібності;

• сформовані елементарні трудові, технологічні та художньо-продуктивні навички, самостійність, культура та безпека праці;

• сформовані навички культури споживання;

• сформоване вміння будувати дружні, партнерські стосунки та ігрові об’єднання за інтересами;

• сформовані доступні уявлення, еталони, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу;

• сформована здатність застосовувати отримані знання у практичній діяльності, володіти способами пізнання дійсності;

• розвинуте наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне мислення;

• сформований інтерес до пошуково-дослідницької діяльності;

• здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації; має сформовані елементарні математичні уявлення, цілісну картину світу;

• сформована компетентна поведінка в різних життєвих ситуаціях;

• сформована культура мовлення та спілкування;

• засвоєні навички володіння елементарними правилами користування мовою у різних життєвих ситуаціях;

• сформовані загально-навчальні уміння: розуміє мету діяльності, планує і виконує необхідні дії, контролює та оцінює свої результати; доводить розпочате до кінця;

• сформовані організаційні вміння: уміє організовувати робоче місце, орієнтується в часі, виконує вказівки педагога, вміє працювати з посібниками;

• спостерігається прагнення до утвердження у новій соціальній ролі – школяра; свідомо  й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя; хоче йти у школу.

​

СХВАЛЕНО

Протокол засідання педагогічної ради ЗДО №40

від 23.08.2024   № 1

 

​